Команда соціального реліті Нового каналу перевірила кафе та готелі в Грузії. У розпал туристичного сезону керівник ТО «Ревізора» Вікторія Бурдукова ділиться лайфхаками – що обов’язково треба скуштувати з грузинської кухні, і чи варто залишати чайові. І де оселитися, якщо ви приїхали в Батумі.

Гроші

– Грошова одиниця називається ларі. Ларі до гривні – один до десяти, але гривні не обміняти. У поїздку є сенс брати долари і євро. По місту безліч обмінників, частина працює цілодобово. У більшості місць можна розрахуватися карткою.

Готелі

– Якщо ви зібралися в Батумі, треба усвідомити, що готелів просто на березі немає. При цьому є набережна довжиною 17 кілометрів. Пляж із красивою галькою, яка крупніша за кримську удвічі. Якщо хочете жити біля моря, то треба їхати в найближчі селища.

Виктория Бурдукова

Є багато мережевих готелів: «Radisson», «Hilton» і підробка під «Radisson» (усміхається). Ми перевірили в Батумі «Sheratоn».

Але спершу вирушили в найдешевший готель – неподалік від центрального ринку з «приголомшливим» видом – з одного боку на порт, а фронтально – на нафтобазу і центральний ринок – море звуків і запахів! Це єдиний за історію зйомок готель, де ми в процесі перевірки час від часу вибігали подихати. Було відчуття, що хлорка, якою вимили номер, осідала в легенях. Вадим Абрамов необережно торкнувся кришки унітазу і зіпсував собі штани – пропалив хлоркою. І оця «краса» коштувала 100 ларі (1000 гривень) за ніч без сніданку. Що, як на мене, не надто дешево.

В цілому Грузія країна не дуже дешева. Але при цьому вражає грузинська гостинність – будьте готові до того, що з вами відбуватимуться дивні речі. В Україні, навіть якщо готель вільний, в 90% випадків вас поселять в не найкращі номери. Це справді так, на жаль! З усього багатства вибору вам запропонують те, що гірше. А раптом ви невибагливий турист. А от у Грузії дадуть найкраще з того, що є. Наприклад, ми жили в готелі поблизу Батумі. За 140 ларі (1400 гривень) просто на березі моря в дуже непоганих номерах. Вікна в готелі – на море або на гори. Всю команду «Ревізора» поселили в номерах з видом на море. Приємно!

Вадим Абрамов, Анна Жижа

У готелях своєрідно обладнані номери. Ми ніде не бачили такої кількості «Standard», в яких є і двоспальне ліжко, і велике односпальне, якісне. У Грузії орієнтовані на сімейний відпочинок.

Попри близькість турецького кордону, грузини не поводяться як турки – хабарів за кращий сервіс не вимагають. При цьому скрізь працює неймовірна кількість турків. Це позначається і на манері обслуговування, і на кухні.

Ресторани

– Якість ресторану варто оцінювати за кількістю людей всередині. Якщо всі столики зайняті, значить там добре. Обслуговування в рахунок включене, але чайові офіціанту вам і так захочеться залишити.

Нас всюди намагалися нагодувати – і ви будьте до цього готові! Причому, грузини роблять це виключно примусово (сміється). Шансів втекти у вас дуже мало. Починається зі спекуляції: «Мене скривдиш і всю мою сім’ю!» Ми перевірили й нагородили один із грузинських ресторанів, так наступного дня наші водії, місцеві, вийшли з-під контролю. Вони самовільно повезли нас до господаря цього ресторану на вечерю. Хоча ми просили відвезти знімальну групу в якусь звичайну хінкальну. Нас підвезли під вхід, де групу вже чекав накритий стіл, а біля входу стояв господар. Ми їм говоримо: «Ні! Так не можна, є журналістська етика і правила програми!». А вони нам:« Це ж шанована людина!», щиро не розуміли в чому справа (сміється).

44х44Ревизор, Батуми, награждение

Будьте готові до того, що на набережній у Батумі поїсти дорожче. Але те, що клієнт піде щасливим – однозначно! Грузини особливі – не дадуть знижку, але завжди накинуть якихось бонусів. Здивувало, що хороший шашлик в Батумі знайти складно. Один шматок може бути дуже жирним, інший – суцільна жила, намотана на шампур. У мене так і було. З моїх 5 шматочків – 3 їсти було неможливо. Звертайте увагу – в меню є рядок: «грузинський шашлик» і окремо «грузинський шашлик без кісток». А от у турків шашлик смачний.

Команда «Ревізора» побувала в турецькому кафе. І виглядає воно неймовірно мальовничо. Кафе уздовж траси – відразу помітите холодильник, де висять баранячі туші. За 150 ларі можна купити цілого баранчика. Там же є щось на зразок кафешки, де не готують нічого крім шашлику з цієї баранини. Відвідувач сам може показати, який шматок хоче. Його посмажать, і буде вам щастя. Дуже смачно! Крім шашлику там подають хіба що салат із огірків і помідорів з горіховою заправкою. І ще хліб і воду.

Вадим Абрамов

Кухня

У Грузії однозначно треба скуштувати хачапурі по-аджарськи, який коштує в середньому 7 ларі. Дуже смачне тісто, сир, сире яйце і шматочок масла. Якщо боїтеся їсти сире яйце, то відразу попередьте кухарів або офіціантів – вони його не покладуть. Якщо не хочете жирне – попросіть не класти масла. Зазвичай хачапурі – це на двох чоловіків або на трьох жінок.

Друге – хінкалі, які коштують 70 місцевих копійок за штуку. Найсмачніші, звісно, м’ясні. В жодному разі їх не можна їсти ножем і виделкою. Всередині багато бульйону – це найцінніше в хінкалі. Їх треба надкушувати і пити цей чарівний бульйон. А потім можна з’їсти й інше. Але потрібно бути готовими до того, що можна заляпатися. Не ведіться на провокації – всі офіціанти можуть говорити, що хінкалі невеликі. Але хінкалі стандартного розміру – величезні (усміхається). Є нюанс – в деяких ресторанах менше 10 купити не можна. 10 для 1 людини – об’єктивно багато, потрібна компанія! І не треба їсти «хвостики» хінкалі – вони не дуже смачні.

Хачапури по-аджарски

Ринок

– По сири, спеції, вино й чурчхелу йдіть на базар. Справжню Грузію і грузинів ви побачите на центральному ринку – там брудно, але неймовірно колоритно! Ми все там дегустували. І, до речі, торгуватися на ринках треба вміти. Грузини продадуть вам за ці ж гроші більше, але поступатися не люблять – такий підхід. З ними треба розмовляти.

44х44Ревизор, съемки в Батуми

Команда «Ревізора» побувала і на легендарному рибному ринку в Батумі. Тому самому, де можна купити будь-яку рибу і тут же, на території, у кафешці, посмажити. Подають як скрізь – із салатом, хлібом і лимонадом.

До речі, культура пити лимонад – дивовижна. Дорослі чоловіки сідають за стіл і п’ють «Буратіно». Це – щось (сміється). Найменш солодкий із лимонадів – тархун, і язик після нього не стає зеленим!

Ревизор, Батуми

На ринку чорноморську рибу ми майже не знайшли. «Звідки у вас дорадо?», – запитуємо. «З Туреччини!», – відповідають. На прилавках лежать величезні скати. Дуже дорогі. У Чорному морі вони теж не водяться.

Ведучому «Ревізора» дуже нав’язували мідій. Тому що мідії – це Аджарська віагра. За приклад знайшли якогось продавця і ремарка була цікава: «Дивися, він їсть мідії, і в нього вже четверта дружина!»

Ми купили рибу, поки нам її чистили, вирушили до холодильників, щоб подивитися, як все це зберігається, як готують. У закуточку сидять дівчатка. На наше запитання: «Що ви тут робите?», вони відповіли: «Дивимося турецькі серіали». «А працювати коли?», – цікавимося. «Ну, пізніше. О другій годині тут дуже цікавий серіал!» (усміхається).

Вадим Абрамов

При цьому по ринку ходить абсолютно худий кіт. Вони кажуть, що він – їхній талісман. Але талісман чомусь не відгодований.

Дивно, що на ринку не смердить несвіжою рибою. Тільки за межами.

Наш вердикт – брати рибу там точно можна! З приводу того, чи їсти в таких умовах – особиста справа кожного. Ми їли, ніхто не отруївся.

Вино

Червоні вина в Грузії, а особливо в Аджарії п’ють холодними. Забудьте, що говорили видатні сомельє! Кращі червоні грузинські вина цього регіону – напівсолодкі. Білі сухі здалися гіршими (хоча грузини не згодні). З чачею їх не змішувати!

Будьте обережні з дегустацією алкоголю на ринку – біля кожного прилавка наливають половину пластянки. Коли це вино, ще можна пережити, хоча на третьому стаканчику вже важко. Але коли це чача… Не соромтеся говорити продавцям, що вам потрібен ковток. І краще ходіть зі своїми, завчасно купленими, одноразовими стаканчиками.

44х44Ревизор, Батуми, рынок

Аеропорт

Аеропорт у Батумі – маленький. Якщо хтось розраховує на Duty free, то марно. Воно там ніби є, але ключове слово «ніби».

В аеропорту замотують багаж. Коштує близько 5 ларі (50 гривень).

Якщо літак затримується, як було в нас, то подітися нікуди. Крамничок мало. Є невелика кафешка. Ціни, зрозуміло, аеропортівські. Офіціантка підняла нам настрій. Взагалі грузинка-офіціантка – це перфоманс. Чоловіки стриманіші. А дівчата завжди усміхаються й жартують. Дуже розкуті.

Сервіс

Те, що ми побачили в Грузії, не можна назвати сервісом. Це дуже по-сімейному, не те, до чого ми звикли.

З неприємного – грузини дуже люблять гучну музику. Це просто катастрофа! У кафе обов’язково звучить або жива музика, або програвач якийсь. Навіть якщо ви попросите зробити тихіше, розраховувати на це не варто. Не чути свого голосу, але грузинам це абсолютно не заважає спілкуватися. Вони щасливі!

Але при цьому будь-який музикант і офіціант виконає вам гімн України, поклавши руку на серце. Гімн Грузії та України – з однаковою повагою. І пісні Вакарчука знають. Грузинський акцент в українському – дуже кумедно, є сенс послухати (посміхається).
І ще там курять скрізь і всі! У них немає заборони на куріння, але в багатьох ресторанах хороші витяжки.

, , , , , ,